Аутизм — це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку мозку і характеризується відхиленнями у соціальній взаємодії і спілкуванні, а також стереотипністю у поведінці та інтересах. Всі вказані ознаки з'являються у віці до 3 років. На думку науковців, аутизм є чи не найзагадковішим порушенням розвитку, за якого людина перебуває нібито у власному просторі, орієнтується на свої, інколи нікому не зрозумілі інформаційні сигнали довкілля. На відміну від усіх інших дітей з психофізичними порушеннями і без них, аутична дитина не йде назустріч іншій людині і не радіє, коли будьхто, дитина чи дорослий, хоче, наприклад, гратися разом з нею. Це порушення розвитку виявляється у ранньому віці і супроводжує людину все життя. При цьому, вчасно розпочата ефективна корекційна робота уможливлює достатню адаптацію особи з аутизмом до спільноти інших людей. Через це аутичні порушення можна сприймати як особливий спосіб життя, хоча багато у чому відмінний від того, який мають звичайні люди.
Як розпізнати аутизм? Деякі діти, яким пізніше ставлять діагноз “аутизм” з’являються на світ з витонченим, інтелігентним виразом обличчя (за висловом одного з перших дослідників аутизму – Л.Каннера, це “обличчям принца”). Симптоми аутизму можуть почати виявлятися від 1,5 до 3 років у дитини, яка до цього розвивалася начебто нормально.
Важливо знати! Типовими для аутичних розладів можуть бути прояви, коли дитина: • не утримує тривало контакту “очі в очі”; • не відгукується на ім’я за збереженого слуху; • виявляє дефіцит спільної уваги (наприклад, не намагається привернути словом або жестом уваги інших людей до предмету, що зацікавив її); • не просить допомоги; • не намагається чимось поділитися; • виконує постійно одноманітні дії; • не терпить втручання у свої заняття іншої людини; • використовує іншу людину для власних потреб (лізе по ній вгору, веде за руку до потрібного предмета тощо), при цьому не виявляє ніякого емоційного контакту.
Стереотипія при аутизмі часто виявляється у рухах тіла, у поведінці, проявах емоцій, у сфері інтересів тощо. Поведінкова стереотипія характеризується певним консерватизмом, непластичністю, нетерпимістю до змін у житті і довкіллі (так звана неофобія чи “феномен тотожності”).
v Рухові стереотипії полягають у частому і ритмічному (нерідко протягом усього дня) повторенні певних рухів, що приносять дитині помітне задоволення, сильно збуджують її. Це можуть бути розгойдування, вертіння головою, рухи пальцями перед очима, махання руками, трясіння кистями, кружляння, біг по колу, постукування, поплескування тощо.
v Ще одним з проявів такої фіксованої поведінки є мовленнєва стереотипія – мимовільне багаторазове повторення в експресивному (активному) мовленні окремих слів, зворотів і цілих фраз.
v В ігровій діяльності також є схильність до стереотипії. Дитина буває заворожена спогляданням яскравих предметів, їх рухом. Надовго затримується етап маніпулятивної, стереотипної гри неігровими предметами: кришками, каструлями, взуттям, інструментами.
Що робити? Якщо для батьків помітними стають перераховані вище ознаки аутичного типу розвитку, то обов’язково потрібно звернутися до дитячого психіатра, щоб пересвідчитися, наскільки помічені особливості розвитку дитини мають підставу. Слід пам’ятати, що діагноз «аутизм» може бути поставлено лише після здійснення поглибленої клінічної оцінки, що ґрунтується на визнаних за міжнародними стандартами критеріях.
Коментарi